Скантривога:
коли страшно чекати результатів

Редакція УПОА

Українська психоонкологічна асоціація

З іншого боку, пацієнти, особливо ті, хто виїхав за кордон, скаржаться на обмеження в призначенні повних обстежень, через що деякі повертаються в Україну, щоб пройти КТ, МРТ, УЗД та інші процедури. Часто вони викладають описи обстежень в інтернеті з проханням розтлумачити, що вони означають.

Ці фактори зменшують довіру між лікарем і пацієнтом, підвищують рівень стресу і впливають на якість життя та роботи обох сторін.

Здається, до чого тут ми — онкопсихологи? А до того, що значна частина цих ситуацій породжується станом, який в англійській мові має окрему назву: scanxiety — від scan (обстеження) та anxiety (тривога). Українською його можна перекласти як «скантривога».

Цей стан реальний, вимірюваний і впливає як на емоційний стан пацієнта, так і на якість комунікації з лікарем. Розуміння його природи допомагає і пацієнтам, і медичним працівникам ефективніше взаємодіяти, уникати конфліктів і зберігати контроль над ситуацією.

Наскільки це поширено

Тривога знижує якість життя, ускладнює прийняття рішень і може послаблювати довіру до лікаря (Thewes B. et al., Psycho-Oncology, 2013).

«Я не боюся самого сканування. Я боюся дізнатися, що рак повернувся».

Після лікування лікарі зазвичай призначають дати перевірок. Спочатку це сприймається спокійно — знайомий кабінет, апарат, процедура. Але чим ближче день обстеження, тим більше напружується тіло, тим більше думок крутиться в голові: безсоння, страх, відчуття, ніби майбутнє зупинилося.

Особливо гостро ця проблема відчувається під час війни. Онкопацієнти в Україні виснажені обстрілами, втратами і сиренами. А ті, що за кордоном, — нерозумінням медичної системи країни, мовним бар'єром, сумом за домівкою. Усе це виснажує ще до зустрічі з медичним страхом. А коли йдеться про рак, обстеження сприймаються як «жереб долі».

У таких умовах будь-яка додаткова тривога відчувається ще сильніше: люди часто уникають обстежень або, навпаки, стають залежними від «перевірок».

Що переживають пацієнти

Очікування — це не просто кілька днів у календарі. Це час, наповнений запитаннями:

• «А якщо знову рецидив?»
• «А раптом щось пропустили?»
• «Що буде зі мною далі?»

Пацієнти намагаються знайти відповіді будь-де. Найдоступніше — інтернет: чужі історії, описи МРТ чи КТ, «схожі» симптоми. Часто це не полегшує страх, а посилює його.

Як це бачать лікарі

Для лікаря ситуація виглядає інакше:

• пацієнти нетерплячі та нервові;
• самі собі призначають обстеження;
• намагаються самостійно інтерпретувати висновки;
• звертаються із «зайвими» запитаннями після «гугл-дослідження» чи «консультацій» у групах онкопацієнтів.

Звідси виникає відчуття, що пацієнт «важкий» або «не довіряє фахівцеві». Це втомлює лікаря, адже він і так працює з високим навантаженням.

Чому виникає конфлікт

Пацієнт і лікар дивляться на одну ситуацію з різних боків:

Через це виникає напруга: пацієнт відчуває, що його страх недооцінюють, а лікар — що від нього чогось вимагають через примхи.

Єдиний термін «скантривога» для цього явища — це можливість розуміти зону турбулентності.

Для пацієнтів

• дізнатися, що їхня тривога нормальна і має назву;
• зрозуміти, що «гуглити» природно, але варто фільтрувати інформацію;
• отримати поради, як справлятися з очікуванням: дихальні практики, спілкування, підтримка.

Для лікарів

• усвідомити, що скантривога — не примха, а поширена реакція;
• бачити за нетерпінням і агресією людський страх;
• пояснювати протоколи обстежень — коли і що треба робити, який маршрут — і наголошувати, що результати будуть обговорені окремо;
• навчитися простим фразам підтримки, які знімають напругу: «Я розумію, що чекати важко», «Результати будуть тоді-то, ми обов'язково обговоримо їх разом».

Скантривога — це спільна зона відповідальності. Пацієнтам важливо знати, що з ними відбувається, а лікарям — що перед ними не «важкий пацієнт», а людина, яка боїться.

Називати явище своїм іменем — уже допомога. Психоедукація для обох сторін знімає напругу, робить комунікацію чеснішою і дає відчуття підтримки.

Читайте також: Страх рецидиву: просто ходіть; Онколог vs психолог.