«Я прокидаюся вже втомленою». «Начебто нічого особливого сьогодні не робив, а сил немає». «Лікування вже закінчилося. Чому я досі не можу повернутися до звичного життя?» — люди, які проходять або завершили лікування раку, часто чують у відповідь цілком логічну пораду: «тобі треба більше відпочивати». Але відпочинок не завжди допомагає.
Що таке cancer-related fatigue
Саме тут важливо говорити про cancer-related fatigue (CRF) — втому, пов'язану з раком та його лікуванням.
CRF — це не просто звичайна втома після складного дня. Вона може проявлятися як стійке фізичне, емоційне та/або когнітивне виснаження, яке не відповідає рівню попередньої активності, заважає повсякденному життю і може не минати навіть після сну чи відпочинку.
«Але лікування вже закінчилося»
Завершення активного лікування не означає, що організм і психіка того самого дня повертаються до стану «до раку». Cancer-related fatigue може виникати під час лікування, але в частини людей зберігається місяцями, а іноді й значно довше після його завершення.
Причини CRF можуть бути комплексними. На рівень втоми впливають саме захворювання та лікування, порушення сну, біль, анемія, інфекції, порушення функції щитоподібної залози, харчування, деякі ліки, тривога, депресивні симптоми та інші чинники.
Парадокс втоми: рух може допомагати
Коли людина виснажена, найприроднішою здається стратегія лежати якомога більше. Але це не завжди працює на відновлення.
Відпочинок справді потрібний. Але тривале значне зниження активності може поступово зменшувати фізичну витривалість. Звичайні справи потребують дедалі більше зусиль, людина ще більше обмежує активність — і коло замикається.
Саме тому фізична активність є одним із найбільш досліджених немедикаментозних способів зменшення cancer-related fatigue. Це не заклик «взяти себе в руки» і не обов'язково спортзал. Для однієї людини це буде прогулянка, для іншої — кілька хвилин легких вправ, для когось — поступове повернення до структурованої фізичної активності.
Що ще можна робити
Розподіляти енергію
Визначати пріоритети, складніші справи планувати на години, коли сил більше, а те, що можна делегувати, — делегувати.
Звернути увагу на сон
Більше часу в ліжку не завжди означає краще відновлення. Тривалий денний сон і нерегулярний режим можуть додатково порушувати нічний сон.
Не вимагати від себе колишньої продуктивності
До фізичного виснаження нерідко додаються думки: «Я ледачий», «Я нічого не можу», «Я вже мав би відновитися». CRF — не характеристика особистості і не показник сили волі.
І тут важливе розуміння близьких. Поради «тобі просто треба більше рухатися» або «відпочинь і все мине» можуть лише посилювати почуття провини. Набагато корисніше запитати: «Що сьогодні забирає в тебе найбільше сил і чим я можу допомогти?»
Де тут місце онкопсихолога
CRF — хороший приклад проблеми, де неможливо провести просту межу між «тілом» і «психікою».
Людина відчуває реальне фізичне виснаження. Через нього скорочує активність, втрачає частину звичних ролей, починає сумніватися у власних можливостях, відмовляється від планів. Можуть з'являтися вина, безпорадність, тривога або пригнічення.
Тому завдання психологічної роботи — не переконати людину, що її втома «у голові», а визнати реальність симптому і працювати з психологічними та поведінковими чинниками, які можуть його підтримувати.
Робота онкопсихолога може включати
- психоедукацію щодо CRF;
- аналіз циклу «втома — зниження активності — детренованість — ще більша втома»;
- поступове відновлення значущої активності;
- роботу з переконаннями «я повинен функціонувати як раніше», «якщо я втомився — треба повністю припинити активність», «я став тягарем»;
- роботу зі сном, тривогою та депресивними симптомами;
- когнітивно-поведінкові та mindfulness-based підходи.
І для цього вже є серйозна доказова база. Оновлені у 2024 році рекомендації American Society of Clinical Oncology (ASCO) та Society for Integrative Oncology (SIO) ґрунтуються на аналізі 113 рандомізованих досліджень. Для зменшення CRF під час та після лікування найбільш переконливі рекомендації мають фізична активність, когнітивно-поведінкова терапія (CBT) та mindfulness-based програми. Після завершення лікування CBT і mindfulness-based interventions мають доказову підтримку, зокрема при помірній та вираженій CRF.
International Psycho-Oncology Society (IPOS) також розглядає cancer-related fatigue як одну з важливих проблем survivorship і наголошує на необхідності комплексної оцінки фізичного стану, ліків, болю, сну, тривоги, депресії та інших можливих причин втоми.
Не «поговорити про втому», а частина лікування
Отже, психологічна допомога при CRF — це не просто «поговорити про втому». Це частина мультидисциплінарної роботи з одним із найпоширеніших і найбільш виснажливих наслідків раку та його лікування.
І, можливо, важливо знати ще одне: не обов'язково обирати між двома крайнощами — змушувати себе жити так, наче нічого не сталося, або повністю відмовлятися від активності. Між ними є простір для поступового відновлення, адаптації та пошуку того рівня активності, який можливий саме зараз.
Джерела та матеріали для поглибленого читання
- International Psycho-Oncology Society (IPOS)Survivorship: Cancer-Related Fatigue
- Bower J.E. et al. (2024)Management of Fatigue in Adult Survivors of Cancer: ASCO–Society for Integrative Oncology Guideline Update. Journal of Clinical Oncology, 42(20), 2456–2487.