Для близьких · УПОА

Що почитати близьким,
щоб навчитися підтримувати

Книжкова полиця УПОА · Антон Покалюхін

Онкопсихолог, КПТ-психолог, співзасновник УПОА

Коли людина дізнається про онкодіагноз, їй важливо мати підтримку близьких. Водночас ця підтримка часто набуває досить токсичних форм, коли родичі використовують шаблонні або навіть образливі фрази.

Обкладинка книги Letty Cottin Pogrebin «How to Be a Friend to a Friend Who's Sick» — Letty Cottin Pogrebin, *How to Be a Friend to a Friend Who's Sick* — оригінал англійською

Ми можемо зрозуміти і самих родичів пацієнта: ніхто не вчив їх, як правильно підтримувати людину в стресових ситуаціях. Тому найчастіше люди обирають ті форми підтримки, які інтуїтивно здаються їм найдоцільнішими. Про те, чому шаблонні фрази не допомагають, ми писали в статтях «Як „мислити позитивно“, коли все йде шкереберть?» і «Ну ти... тримайся!».

Хоча курсів емоційної підтримки для родичів онкопацієнтів ніде не проводять, цього можна навчитися. І книга, яку ми хочемо порадити, написана саме для цього.

Летті Коттін Погребін: як бути поруч із хворим другом

Авторка — американська журналістка та письменниця Летті Коттін Погребін (Letty Cottin Pogrebin). Оригінальна назва книги — How to Be a Friend to a Friend Who's Sick (2013); російською вона виходила під назвою «Испытание болезнью: как общаться, сохранить отношения и помочь близкому».

Погребін має власний досвід лікування раку. Вона дає чіткі рекомендації, як поводитися з пацієнтами, і водночас розмірковує над тим, як почуваються самі родичі. Авторка не сумнівається, що більшість родичів хоче підтримати пацієнта якнайкраще, — втім, виявляється, це зовсім не просто.

Обкладинка російського перекладу «Испытание болезнью» — Російський переклад: «Испытание болезнью: как общаться, сохранить отношения и помочь близкому»

Про що ця книга

що варто і чого не варто говорити;
як відвідувати пацієнта в лікарні;
які подарунки краще приносити;
як підтримувати тих, хто сам когось підтримує;
і багато інших питань.

Книга буде корисна не лише родичам онкопацієнтів: у ній розглянуто й інші ситуації, які потребують підтримки, — деменцію, втрату дитини, фінансову токсичність лікування та питання, які найчастіше викликають відчуття сорому (психічні захворювання, безпліддя тощо).

Великий бонус книги — авторка дає змогу поглянути на ситуацію очима самих пацієнтів, щоб ми зрозуміли: їхня чутливість — не забаганки, а реакція на складні життєві обставини.

Найкраща підтримка — ставитися з увагою та розумінням і діяти відповідно до цього.